ГОЛОКОСТ У САТАНОВІ

     Тоталітарні режими як фашистський, так і комуністичний призвичаювали своїх громадян до буденності насилля, до необхідності застосування зброї проти реальних та уявних ворогів, знецінювали людські життя, які нічого не вартували, коли на вівтар тиранами покладалися ілюзорні ідеї та ідеали. Часто те, що сьогодні важко усвідомлюється більшістю людей, у роки війни, голоду, фізичних випробувань здавалося буденним та невідворотним.
Жахлива трагедія сталася 15 травня 1942 р. у Сатанові, коли каральні загони (есесівська зондеркоманда) та місцеві поліцейські закатували майже 300 осіб мирного населення в центрі Сатанова (Ринкова площа). Людей насильно загнали в підвал довжиною 10 м та висотою 3 м та зачинили двері ззовні. Це був підвал старого напівзруйнованого будинку, що розташовувався неподалік Ринкової площі (підвал був ще з часів турецької навали). Серед жертв були діти, жінки, люди похилого віку. Майже 300 євреїв і осіб зі змішаних сімей були замуровані живцем. Зі слів очевидців тієї події, ще протягом тижня було чути страшні стогони, плач та благання про порятунок, щодня благання ставали все тихішими, доки зовсім не припинилися. Допомогти місцеве населення не мало змоги, оскільки нацисти залишили біля замурованого входу вартових, які мали наказ стріляти. Серед злочинців був і місцевий житель, поліцейський М. Клємінський.
      Лише у 60-х рр. ХХ ст. останки замурованих людей були перепоховані та знайшли спокій на місцевому єврейському кладовищі. Менші катівні були знайдені біля церкви, сільради, синагоги (протягом 1941-1943 рр. біля Сатанівської синагоги було розстріляно приблизно 180 євреїв). Загальна кількість закатованих сягнула понад 600 осіб. На жаль, сьогодні на місці катувань знаходиться місцевий базар і люди вимушені ходити землею, в надрах якої їхні односельці прийняли жахливу мученицьку смерть.